Розмір єдиного внеску на державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються статтею 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Частиною 5 цієї статті встановлено, що платники-роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», залежно від визначеного класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника ЄСВ, з урахуванням видів його економічної діяльності (від 36,76 до 49,7 відсотка). Наголошуємо, що згідно з п. 13 ст. 8 Закону №2464 ставка 8,41% визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для тих підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів. Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці нараховують єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату працівників-інвалідів у розмірі, встановленому залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого його віднесено (від 36,76 до 49,7 відсотка).