Державна фіскальна служба України з метою забезпечення однакового підходу до відображення сум чистого доходу (прибутку) у звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичними особами - підприємцями (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особами, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною,

художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно), повідомляє таке. Відповідно до норм статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик ,господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали строщену систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно. Абзацом першим частини другої статті 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). База оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ, а саме об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця, та пункту 178.3 статті 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Пунктом 177.10 статті 177 та пунктом 178.6 статті 178 ПКУ визначено, що фізичні особи - підприємці, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно зобов'язані вести Книгу обліку доходів та витрат, форма та порядок заповнення якої затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, на підставі якої здійснюється заповнення облікових даних Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міндоходів від 11.12.2013 № 793 (далі - Податкова декларація). Форма Книги обліку доходів та витрат передбачає заповнення платником, зокрема, графи 1 „Період обліку (день, місяць, квартал, рік)" та графи 9 „Сума чистого оподатковуваного доходу". Відповідно до пункту 177.5 статті 177 та пункту 178.4 статті 178 ПКУ фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду. Разом з тим приватні підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, в обов'язковому порядку разом з Податковою декларацією подають додаток 5 до розділу III Податкової декларації. Оскільки обчислення сум єдиного внеску платників загальної системи здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (пункт 4.5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 455), то дані, вказані в додатку 5 до розділу III Податкової декларації, повинні збігатися з даними, наведеними в розділі III Податкової декларації і, відповідно, - з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 1 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску до Порядку (формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного і неску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160; далі - Порядок). У рядку 01 розділу II додатка 5 до розділу III Податкової декларації вказується розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу, який розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних витрат та поділений на кількість календарних місяців, протягом яких отримано такий дохід (прибуток) (абзац третій пункт 177.2 статті 177 ПКУ). Оскільки законодавством не передбачено подання особами, які забезпечують себе роботою самостійно, додатка 5 до розділу III Податкової декларації, але при цьому обчислення сум єдиного внеску здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, то дані, наведені у рядку 06 розділу IV Податкової декларації, мають збігатися з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску до Порядку). Отже, у графі 2 таблиць 1 та 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску сума чистого доходу (прибутку), в рядках календарних місяців зазначається як середньомісячний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. При цьому в місяцях, в яких дохід не отримувався, (на підставі даних Книги обліку доходів і витрат) у таких графах проставляється прочерк (на паперових носіях), у разі надсилання Звіту в електронній формі поле залишається незаповненим. До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, зазначена у частині 11 статті 8 Закону № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Відповідно до Порядку фізичні особи - підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, самі за себе формують та подають до органів ДФС звіт один раз на рік до 10 лютого та до 1 травня року, наступного за звітним періодом, згідно з таблицями 1 та 3 додатка 5 до цього Порядку. Абзацами третім та четвертим частини восьмої статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники, зазначені у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого та 1 травня відповідно наступного року за звітним.