Відповідно до ст. 119 КЗпПУ за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Держбюджету України в порядку, визначеному КМУ.

На сьогодні відсутній порядок відшкодування таких виплат у зв’язку з тим, що в Законі України «Про державний бюджет на 2014 рік» компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку мобілізованим працівникам не передбачено. Враховуючи зазначене, якщо працедавець не отримує компенсаційні виплати з бюджету, то сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є базою нарахування ЄСВ та відображається у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454) на загальних підставах. При цьому при перерахунку страхувальником середнього заробітку зазначеним працівникам за попередній період фінансові санкції за таке донарахування єдиного внеску не застосовуються. Підставою для незастосування фінансових санкцій є форма військового квитка, визначена Указом Президента України „Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцеру запасу” (копія), та довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною (копія).