Органи ДФС згідно з ст. 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок проведення документальних перевірок, підстави та особливості проведення регламентуються статтями 77-80 Кодексу.

Платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування та ставки по платі за землю встановлені розділом XIII Податкового кодексу України. Найпоширенішим порушенням при визначенні суб’єктами господарювання плати за землю є неправомірне застосування пільг. Так, відповідно до п.п.282.1.10 п.282.1 ст.282 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються платники фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. При цьому, в більшості випадків сільськогосподарські товаровиробники застосовують пільгу до всіх земельних ділянок, які перебувають у них у власності та користуванні, в тому числі і тих, які не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Не завжди дотримується норма щодо особливості застосування пільгового оподаткування передбачена п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України, зокрема, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Основною метою висвітлення даних типових порушень є намагання допомогти платникам чітко дотримуватися вимог Податкового кодексу України, недопущення випадків заниження належних до сплати сум податків та запобігання додаткових фінансових витрат платників у вигляді фінансових санкцій.