На питання платників податків відповідала перший заступник начальника податкової інспекціїНаталія Костенко.
Чи підлягає розподілу у періоді придбання сума ПДВ сплачена (нарахована) у зв’язку з придбанням товарів/послуг/необоротних активів з метою їх використання частково в неоподатковуваних операціях, якщо таке використання не розпочалося та у платника податку протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції? Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. При цьому, платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Отже, до початку здійснення неоподатковуваних операцій, платник податку має право включити всю суму ПДВ по придбаним товарам/послугам/необоротним активам до складу податкового кредиту за умови дотримання ним вимог пункту 198.3 статті 198 ПКУ. Починаючи з наступного за звітним періодом, в якому почали здійснюватися неоподатковувані операції, платник податку при придбанні товарів/послуг/необоротних активів повинен здійснювати розподіл податкового кредиту виходячи з частки, визначеної відповідно до пункту 199.3 статті 199 ПКУ. За підсумками календарного року, протягом якого почали здійснюватися неоподатковувані операції, платник податку повинен здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Який порядок обліку доходів та витрат платником податку на прибуток, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню, та іншу діяльність, що оподатковується на загальних підставах? Відповідно до підпункту 139.1.10 пункту 139.1 статті139 Податкового кодексу України не включається до складу витрат сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 та 152.2 статті 152 ПКУ. Пунктом 152.1 статті 152 ПКУ визначено, що податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII ПКУ, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності. Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов’язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов’язаних з веденням діяльності з урахуванням від’ємного значення як результату розрахунку об’єкта оподаткування. Крім цього, пунктом 152.11 статті 152 ПКУ визначено, що платники податку, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу, отриманого від такої діяльності. При цьому: до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку) від діяльності, що не підлягає патентуванню, не включаються витрати, понесені при здійсненні діяльності, яка патентується; сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання доходу (прибутку) від діяльності, що патентується, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку) від діяльності, яка не патентується. У разі якщо основні засоби використовуються як для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, яка підлягає оподаткуванню згідно з розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ на загальних підставах, то витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків) від діяльності, що підлягають оподаткуванню на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням доходів (прибутків) від діяльності, що патентується. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю. Як юридичній особі – платнику єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування? Відповідно до абзацу четвертого підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої та шостої груп, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 ПКУ для четвертої та шостої груп. Платники четвертої групи в наступному податковому (звітному) кварталі мають право за поданою ними заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV ПКУ. Платники шостої групи зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. Чи повинна юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачувати податок у разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель, споруд (їх частин)? Відповідно до пункту 284.3 статті 284 Податкового кодексу України якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування. Разом з цим, згідно пунктом 287.7 статті 287 ПКУ у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276 ПКУ, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин). З 1 січня 2015 року вводиться електронне адміністрування податку на додану вартість. Який механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ? Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб-підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 січня 2015 р., - 1 січня 2015 року). Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Для закриття електронних рахунків ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету. Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня його закриття.
