Відповідно до п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу України, для набуття і підтвердження статусу платника фіксованого с/г податку щороку, до 20 лютого, сільськогосподарські товаровиробники повинні подати (станом на 1 січня поточного року):

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права. Дохід від реалізації сільгосппродукції, що вирощена на земельних ділянках, земельних частках (паях), угіддях без наявності підтверджуючих документів щодо права власності та/або користування земельними ділянками, не включається до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.