Представникам бізнесу Харківщини нагадали про можливість скористатися механізмом податкового компромісу, який надає можливість сплатити лише 5 % від суми податків, які не були сплачені раніше. Розповів про це начальник управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Харківській області Олександр Галкін під час телеефіру на каналі «Фора» в передачі «Гість студії».

Податківець, відповідаючи на запитання ведучої передачі, надав роз’яснення щодо особ¬ливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, механізмів та термінів застосування податкового компромісу, щодо документів, які необхідно подавати для проходження зазначеної процедури, та категорій платників, які підпадають під дію податкового компромісу. Крім того, Олександр Галкін звернув увагу телеглядачів на те, що податковий компроміс — це право платника, а не його обов’язок, та підкреслив, що завдяки такій добровільній акції декларування недосплачених податків бізнес отримає можливість прозоро працювати, проходити аудит та інвестувати свою підприємницьку діяльність. Протягом якого періоду діє Закон про податковий компроміс? Закон про податковий компроміс № 63 набув чинності з 17.01.2015 р. і діятиме впродовж 90 календарних днів. Тобто не пізніше ніж 16 квітня 2015 року суб’єкти господарювання мають право подати до інспекцій за місцем реєстрації заяви з уточнюючими розрахунками або заяви за податковими повідомленнями-рішеннями про застосування податкового компромісу. Уточніть, будь ласка, куди саме необхідно подавати заяву про податковий компроміс — до обласного апарату чи комісій при районних податкових інспекціях, якщо такі існують? Заява подається до податкової інспекції за місцем основного обліку суб’єкта господарювання. У випадку подання заяви за податковим повідомленням-рішенням під час процедури адміністративного оскарження платник податків одночасно з поданням такої заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу в порядку, визначеному ст. 56 Кодексу. Які документи необхідно подавати разом із заявою, щоб платникам дали податковий компроміс? Для зручності представників бізнесу, які вирішили скористатися правом на податковий компроміс, кількість документів зведено до мінімуму. Це уточнюючі розрахунки з переліком (описом) господарських операцій і кінцева заява про застосування податкового компромісу. Крім того, у Методичних рекомендаціях ДФС України від 17.01.2015 р. № 13 передбачено, що може відображатися в такій заяві. Хто підпадає під застосування податкового компромісу? Процедура податкового компромісу поширюється на: — випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року; — випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, якщо у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за результатами такої перевірки; — випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств і ПДВ не погоджені відповідно до норм Кодексу; — непогоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств і ПДВ, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, за якими триває процедура адміністративного оскарження; — непогоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств і ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, за якими триває процедура судового оскарження. А яким чином на практиці можна застосувати податковий компроміс? Податковий компроміс поширюється виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) і податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування). Під заниженням податкових зобов’язань для цілей застосування податкового компромісу слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження сум податкових зобов’язань, належних до сплати. Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення від адміністративної відповідальності. Після досягнення податкового компромісу податкові зобов’язання, за якими проводилася зазначена процедура, не підлягають оскарженню платником податків і їх розмір не може бути ним змінений в інших податкових періодах. Звертаю увагу, що в разі досягнення податкового компромісу перевірки з податку на прибуток підприємств і ПДВ за уточненими операціями в наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться. Якщо у платника є переплата з ПДВ, чи можна цю суму використовувати для погашення донарахованих 5 % сум за процедурою податкового компромісу, чи цю суму необхідно перерахувати до бюджету, незважаючи на переплату? Відповідно до п. 2 підрозд. 92 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для досягнення податкового компромісу платник податків зобов’язаний сплатити суму заниженого податкового зобов’язання податку на прибуток і ПДВ у розмірі 5 % такої суми. При цьому 95 % сум заниженого податкового зобов’язання вважається погашеним, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків погоджених податкових зобов’язань. Таким чином, навіть за наявності переплати для досягнення податкового компромісу суб’єкту господарювання необхідно перерахувати до бюджету кошти в розмірі 5 % донарахованої суми. Чи можна говорити про своєчасність ухвалення такого Закону? Закон про податковий компроміс є доцільним і дуже своєчасним. Це підтверджує зростаюча активність участі бізнесу у процедурі, передбаченій законодавчим актом. З моменту набуття чинності Законом пройшов майже місяць, причому за останню декаду кількість охочих досягти компромісу подвоїлася. Хочу зазначити, що на сьогодні платниками Харківської області подано 38 заяв. У цілому цей Закон дасть можливість платникам закінчити процес розбіжностей і почати усе з чистого аркуша. Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 „Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України”, 23 січня 2015 року утворено Головне управління ДФС у Харківській області.