З 17 січня 2015 року набув чинності Закон України від 25.12.2014 року № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", тобто режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
Оскільки, новації законодавства відбулися вагомі, то темою обговорення із представниками засобів масової інформації й стали питання податкового компромісу. На зустрічі були присутні шеф-редактор Всеукраїнської бухгалтерської газети «Все про бухгалтерський облік» Олександр Степовий та головний бухгалтер філії ДП «Сервісно-видавничого Центру Міндоходів України» у м. Києві і Київській області» Леся Михайлівська. Обговорення теми відбувалось за такими основними пунктами: - податковий компроміс звільняє платників податків та їхніх посадових осіб від юридичної відповідальності, тобто і від кримінальної. Якщо механізм компромісу буде використано платником, його незаконні старі діяння не вважатимуться умисним ухиленням від сплати податків — у ст. 212 ККУ додано окреме правило, згідно з яким діяння не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9–2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; - компроміс стосується тільки податку на прибуток і ПДВ та поширюється лише на звітні податкові періоди до 1 квітня 2014 року, але із урахуванням установлених Податковим кодексом України строків позовної давності (зі ст.102 Податкового кодексу України); - платники подають уточнюючі розрахунки, у яких показують завищені витрати для прибутку або завищений податковий кредит із ПДВ. Під час складання уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту із ПДВ та/або витрат для прибутку, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам: 1) подані в порядку, установленому ст. 50 Податкового кодексу України, після 1 квітня 2014 року; 2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року; 3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов’язання (збільшено від’ємне значення) із податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні періоди; - разом із уточнюючими розрахунками слід надати описи всіх господарських операцій, за якими надано коригування; - із суми заниженого податкового зобов'язання платник має перерахувати до бюджету тільки 5%, решта 95% вважаються погашеними, а штрафи і пеня за ними не нараховуються; - процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів із моменту подання уточнюючого розрахунку; - компроміс не виключає проведення перевірки. Рішення про її необхідність фіскальні органи мають прийняти протягом 10 календарних днів із моменту подання уточнюючого розрахунку. Після використання механізму компромісу перевірки щодо прибутку та ПДВ за уточненими операціями в наступних періодах проводитися вже не можуть; - розрахуватися із бюджетом слід протягом 10 календарних днів із дня узгодження зобов'язань, таким днем узгодження є день отримання повідомлення, довідки чи повідомлення-рішення від фіскальних органів; - компроміс вважається досягнутим після сплати зобов'язань до бюджету, після сплати— їх уже не зміниш і не оскаржиш; - уточнюючий розрахунок для використання компромісу можна подати потягом 90 днів із моменту набрання чинності Законом; - до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.