Богодухівська ОДПІ Інформує: прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року №77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового
державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77), який набрав чинності з 01 січня 2015 року, є важливим кроком у реформуванні сплати єдиного соціального внеску шляхом зменшення діючої ставки. Зокрема, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 платникам зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), надається право на зниження навантаження на фонд оплати праці. Підставою на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці: - юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності і виду діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), інших умовах, передбачених законодавством або цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців) (далі-Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; - фізичні особи-підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору або інших умовах передбачених законодавством про працю або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру). Роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт лише до ставок визначених частиною 5 статті 8 Закону №2464, який визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва (від 36,76 відсотка – для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7 відсотка – для 67 класу професійного ризику виробництва) таких роботодавців. Застосування роботодавцями понижуючого коефіцієнту проводиться у разі виконання ними наступних умов: 1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4); 2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік; 3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень; 4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат. Таким чином, для платників, які вели діяльність і нараховували заробітну плату протягом усього 2014 року, при одночасному дотриманні всіх визначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючий коефіцієнт від 0,4 до 0,99, який встановлюється розрахунково в залежності від збільшення бази нарахування за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік. Приклад. Підприємство віднесено до 23 класу професійного ризику виробництва. Розмір єдиного внеску складає 37,26 відс., діяльність проводилася цілий рік,загальна база нарахування єдиного внеску склала 1500 тис. грн., середньомісячна база нарахування єдиного внеску – 125 тис. грн. (1500/12=125 тис. грн). За умови, що загальна база нарахування єдиного внеску за січень 2015 року складає 195тис.грн., понижуючий коефіцієнт становить 0,64 (125/195). Отже підприємство має право застосувати ставку при розрахунку єдиного внеску у розмірі 23,85 відс.(37,26х0,64), а до доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами у розмірі 22,21 відс.(34,7х0,64). Щодо дотримання ІІ та ІV умови, то збільшення середньої заробітної плати по підприємству у відповідному місяці 2015 року на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік, передбачає порівняння середньої заробітної плати на підприємстві за поточний місяць із середньою заробітною платою на яку нараховувався єдиний внесок. Розрахунково середня заробітна плата в певному місяці 2015 року визначається, як відношення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок, до кількості працівників, яким вона нарахована у цьому місяці. Середня заробітна плата по підприємству за 2014 рік визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок за 12 місяців, на середню кількість працівників, яким вона нарахована. Приклад. Загальна сума нарахованої заробітної плати всім працівникам у січні 2015 року склала 195 тис. грн., працювало у цьому місяці 40 працівників, розрахунково середня заробітна плата склала 4875 грн.(195000/40). Тепер визначимо середню заробітну плату за 2014 рік по 35 працівникам, якими відпрацьовано у підприємстві повних 12 місяців та яким нараховано заробітну плату в розмірі 1500 тис. грн. Середня заробітна плата в січні місяці склала 3571,43 грн. (1500000/12/35), що свідчить про її ріст на 36 відсотків (4875/3571,43=1,36) та виконання підприємством однієї із умов ,щодо збільшення середньої заробітної плати понад 30 відс. Одночасно підприємством забезпечено виконання наступної умови, щодо середньої заробітної плати не менше трьох мінімальних заробітних плат, а саме 3654 грн. (1218х3), так як у підприємстві вона складає 4875 гривень. Стосовно дотримання третьої умови, а саме забезпечення середнього платежу єдиного внеску на одну застраховану особу після застосування коефіцієнту не нижче 700 грн. Приклад. При застосуванні понижуючого коефіцієнту у розмірі 0,64 для підприємства, яке віднесене до 23 класу професійного ризику ,ставка єдиного внеску складе 23,85відс.(37,26х0.64). Загальна сума нарахованої заробітної плати 40 працівникам у січні 2015 року (база нарахування єдиного внеску) становить 195 тис. гривень. Середній платіж єдиного внеску у цьому випадку становить 1162,69 грн.(195000/40Х23,85), що значно перевищує встановлену величину . Оскільки у наведеному прикладі, підприємством забезпечено виконання всіх умов, передбачених пунктом 3 розділу ІІ Закону №77, то йому надано право на застосування понижуючого коефіцієнту при обчислені єдиного внеску. Разом з тим, з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та /або нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною 5 статті 8 Закону №2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.