Податкова соціальна пільга (далі ПСП) – сума, на яку платник податку на доходи фізичних осіб має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.
На застосування до свого доходу ПСП має право кожен платник податку на доходи фізичних осіб, якщо розмір його місячної заробітної плати не перевищує граничного розміру доходу, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму діючому для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610 грн.). До 1 січня 2015 року розмір „звичайної” 100% ПСП становить 50% суми прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня звітного податкового року (у 2013 році – 573,50 грн.). На таку ПСП мають право всі працівники, заробітна плата яких не перевищує граничний розмір доходу для її отримання (у 2013 році – 1610 грн.). Для платників податку, які утримують двох чи більше дітей до 18 років, розмір податкової соціальної пільги становить 100% у розрахунку на кожну дитину. Для окремих категорій платників, визначених п.п.169.1.3 та 169.1.4 Податкового кодексу, встановлено розмір підвищеної ПСП у розмірі 150% (у 2013 році - 860,25 грн.) та 200% (у 2013 році – 1147 грн.). Податкова соціальна пільга не може бути застосована до: - доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; - заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; - доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Для державних службовців пільга застосовується під час нарахування доходів та до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. Якщо працівник отримує дохід від двох роботодавців, то ПСП надається лише за одним місцем праці. Якщо працівник працює за одним місцем праці і ще виконує роботу за сумісництвом, то для визначення граничного доходу необхідно сумувати дохід за основним місцем праці та за сумісництвом. Для отримання ПСП слід лише подати своєму роботодавцю заяву довільної форми. Якщо працівник має право на ПСП на дітей, або на підвищену ПСП в розмірі 150% або 200%, то разом із заявою необхідно подати відповідні підтверджуючі документи. Перелік таких документів для кожної окремої категорії платників визначено Постановою КМУ №1227 від 29.12.10 „Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги”. Відповідальність за правомірність отримання ПСП несе сам платник податків відповідно до п.п.169.2.4 Податкового кодексу. Порядок отримання ПСП визначений статтею 169 Податкового кодексу України.
