Нещодавно, у Богодухівській ОДПІ відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі першого заступника начальника Наталії Костенко. Фахівець спілкувалася із бізнесменами регіону на тему адміністрування ПДВ.
Платникам податків, які виявили бажання отримати достовірну інформацію з перших вуст було роз’яснено норми податкового законодавства щодо питань оподаткування податком на додану вартість, порядок нарахування податкових зобов’язань та формування податкового кредиту. Найактуальніші запитання та відповіді наводимо нижче для широкого кола зацікавлених осіб. Які операції постачання необхідно враховувати з метою обчислення граничної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ? Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статті 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Нормами розділів V та XX Податкового кодексу України визначено, що до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20 відсотків, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Крім цього, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 Податкового кодексу України). Який в 2015 році діє порядок сплати ПДВ до бюджету? Починаючи з 1 січня 2015 року діє система електронного адміністрування ПДВ, яка в поточному році запроваджується поетапно: - до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду) – у тестовому режимі; - з 1 липня 2015 року – на постійній основі. Зазначені зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Пунктом 200¹.6 статті 200¹ Податкового кодексу України визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету. Отже, на даний час (за звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року) перерахування податкового зобов’язання з ПДВ до бюджету здійснюється виключно з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ. Чи обов’язково до зведеної податкової накладної додавати реєстр супровідних документів в електронному вигляді? Передача між продавцем та покупцем зведеної податкової накладної в електронній формі здійснюється у спосіб, передбачений домовленістю між ними, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Водночас не передбачене обов’язкове додання реєстрів товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг винятково в електронному вигляді. Тому якщо платниками ПДВ не реалізовано технічну можливість процедури подання/отримання в електронній формі разом зі зведеною податковою накладною реєстрів товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг, то такі документи надаються отримувачу товарів/послуг на паперових носіях. Чи включається імпортний збір в базу оподаткування ПДВ? Об’єктом оподаткування додатковим імпортним збором є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України підприємствами, а також товари, що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує 500 євро (які ввозяться через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких не перевищує 50 кг), крім життєво необхідних товарів, що визначені законодавством. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу» від 28.12.2014р. № 74-VII, додатковий імпортний збір включено до переліку особливих видів мита, які, в свою чергу, є різновидом мита (стаття 271 Митного кодексу України). Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Отже, сума додаткового імпортного збору включається до бази оподаткування податком на додану вартість. Чи має право платник податку на додану вартість, у якого станом на 01.05.2015 року обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., анулювати реєстрацію платника ПДВ? Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи. Згідно з п.п. «а» п.184.1 ст.184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст.181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом. Таким чином, платник ПДВ, у якого станом на 01.05.2015 обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., має право анулювати реєстрацію платника ПДВ. Чи можна включити до податкового кредиту податкові накладні, виписані у 2014 році? З урахуванням змін, внесених до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН. Як формується податковий кредит при отриманні платником послуг від нерезидента на митній території України? Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та включення до податкових зобов`язань звітного періоду. Чи можливе поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел? Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено. Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ. З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних? Пунктом 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України (з урахуванням внесених змін) передбачені штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у таких розмірах: 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі накладні та розрахунки коригування підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ. Пунктом 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року. Який порядок заповнення граф 5.1 та 5.2 податкової накладної/розрахунку коригування у разі постачання товарів/послуг, одиниці виміру яких відсутні у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку? Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1129), графи 5.1, 5.2 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: - у графі 5.1 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; - у графі 5.2 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. На даний час КСПОВО затверджено наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8 (зі змінами та доповненнями). Таким чином, у графі 5.1 податкової накладної/розрахунку коригування зазначається українська скорочена форма запису назв одиниці виміру товару/послуги, зазначеної у блоці «Умовне позначення, українське» таблиці КСПОВО, а у графі 5.2 – код, що відповідає такому умовному позначенню, зазначеному у блоці «Код» таблиці КСПОВО. При цьому існують випадки, коли платники податку постачають товари/послуги, одиниці виміру яких відсутні у КСПОВО (найчастіше це стосується одиниці виміру «послуга»). В такому випадку в податковій накладній/розрахунку коригування: - в графі 5.1 зазначається одиниця виміру (відсутня у КСПОВО), яка відповідає одиниці виміру товару/послуги, що постачається; - графа 5.2 не заповнюється.
