Звертаємо увагу платників екологічного податку щодо встановлених у дозволі норми ГДС у вигляді показника «мінералізація».

Нагадуємо, порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100 (далі - Порядок). Порядок встановлює правила визначення величини ГДС забруднюючих речовин. Також, у статті 245 Податкового кодексу України ставки податку диференційовані за величиною гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин (ГДК). Одиниця виміру ГДК – співвідношення одиниці маси одного виду забруднюючої речовини до одиниці обсягу зворотної води. Використане у Порядку поняття «мінералізація» має одиницю виміру – співвідношення маси всіх видів забруднюючих одиниць в одиниці обсягу зворотної води і використовується для обчислення загального обсягу скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт шляхом алгебраїчного множення величини обсягу зворотних вод та величини показника «мінералізації». Відповідно до п.245.1 статті 245 Податкового кодексу України для забруднюючих речовин Списку А «Забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод» згідно Порядку, затверджено окремі ставки екологічного податку. Таким чином, п.245.2 ст.245 Податкового кодексу України визначено, що для забруднюючих речовин, які не увійшли до п. 245.1 статті 245 Податкового кодексу України та на які встановлено ГДК або орієнтовно безпечний рівень впливу, податкові зобов’язання обчислюються за ставками п.245.2 ст.245 Податкового кодексу України. При цьому розмір ставки визначається за концентрацією речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для водокористування, а не за «мінералізацією» - фактичним вмістом забруднюючих речовин у зворотній воді, які за своїм хімічним складом можуть належати до забруднюючих речовин, що відносяться до будь-якого класу ГДК. Водночас п.245.3 ст. 245 Податкового кодексу України визначено, що для обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку для забруднюючих речовин, на які не встановлено ГДК або орієнтовно безпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною ГДК, наведеної у п.245.2 ст.245 Податкового кодексу України. Отже, податкове зобов’язання з екологічного податку обчислюється як алгебраїчний добуток загального у звітному (податковому) періоді обсягу зворотних вод на величину «мінералізації», та встановленої у п.245.2 ст.245 Податкового кодексу України ставки екологічного податку, встановленої для забруднюючих речовин відповідної групи. Надхдження по екологічному податку до місцевого бюджету з початку п.р. від платників Богодухівської ОДПІ становлять – 375,3 тис. грн.