Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Для юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців, які є платниками ПДВ, норми розд. V ПКУ не передбачають будь-яких відмінностей при визначенні сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню. При цьому відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Тобто суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. Отже, такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець не відокремлюється. Враховуючи те, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, то право на податковий кредит за операцією з придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає.