Запорукою успішного ведення бізнесу і недопущення податкових правопорушень є двосторонній діалог між платником і органами Державної фіскальної служби. Богодухівською ОДПІ постійно проводяться сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками на найбільш актуальні теми. Так, днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з заступником начальника Валентиною Жилко, на тему: «Єиний соціальний внесок : новини законодавства». Від платників надходили такі питання :

1. З якого часу подається звіт по єдиному соціальному внеску за новою формою? З 30.04.2015 року затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (наказ Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435). Враховуючи вище викладене, звіт по єдиному соціальному внеску, починаючи з 01.06.2015р. (зі звітності за травень) подається до фіскальних органів за новою формою. 2. Чи треба підприємцю здавати звіт із ЄСВ за відсутності працівників? Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону про ЄСВ обов’язок подавати звітність покладено на платників єдиного внеску. А як відомо, форму №Д4 підприємці формують саме як платники-роботодавці. В зазначеному випадку підприємець не має статусу роботодавця, визначеного в п.1 ч.1 ст.4 згаданого Закону. Чітко відповідь по даному питанню зазначено в п.11 р.11 Порядку №435 згідно з яким фізичні-особи підприємці у яких немає найманих працівників і виплат фізособам за послуги (роботи) за ЦПД, звіту за формою №Д4 не подають. 3. Яка відповідальність за неподання, затримку подання звіту з ЄСВ? Спочатку необхідно зазначити про сферу дії штрафів ст..25 Закону про ЄСВ. Норми вказаної статті поширюються лишена платників , які , відповідно до Закону про ЄСВ, зобов’язані нараховувати й сплачувати єдиний внесок (абз.2 ч.1 ст. 25 Закону про ЄСВ). Тому штрафи за неподання звітності з єдиного внеску, подання її не в строк або за невстановленою формою до добровільно застрахованих осіб не застосовують. Справа в тому, що в законодавстві немає відповідних норм стосовно подібного правопорушення. За таких обставин фізособа-доброволець просто втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначено в укладеному договорі. Про фінансову відповідальность прописано в п.7 ч.11 ст.25 Закону про ЄСВ. Так, за кожне неподання звіту з єдиного внеску , несвоєчасне подання або подання його за невстановленою формою порушника чекає штраф у розмірі 170,00грн. якщо до платника єдиного внеску протягом року вже застосовували штраф за таке саме порушення, санкція становитиме 1020грн. Відповідно до ст..12 Закону про ЄСВ притягують до фінансової відповідальності органи ДФС України, які повідомляють платника та надсилають йому своє рішення протягом трьох робочих днів із дати його прийняття (абз.1ч.14 ст25 Закону про ЄСВ). Також слід зазначити, що за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності з єдиного внеску посадовці юридичні особи та самозяйняті особи (підприємці та особи, які провадять незалежну профдіяльність) несуть адміністративну відповідальність згідно абз.2 п.1 ст.26 Закону про ЄСВ. Штрафи застосовуються відповідно ст..165-1 КпАП: За перше правопорушення від 510 грн. до 680 грн.; За повторне – від 680грн. до 850 грн. Адміністративні санції застосовуються тільки після складання протоколу про адмінправопорушення. працівниками органу ДФС (зауважимо, що відповідно ст..255. КпАП протоколи про подібні правопорушення вправі складати й уповноважені посадовці органів внутрішніх справ). Розгляд справ про такі адмінправопорушення здійснюється органами ДФС. 4.Чи включається у розрахунок понижуючого коефіцієнту база нарахування ЄВ суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та премії донараховані роботодавцем після звільнення працівника? З метою дотримання умов, що надають право роботодавцям на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та при його розрахунку, страхувальники використовують інформацію, зазначену ними у звітності, яка подається відповідно до вимог Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок. Згідно з п. 9 Порядку № 435 на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, зокрема, за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди. Кількість календарних днів перебування у трудових цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду. За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності). Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством. Виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (п. 2.2 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5). Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час. Таким чином, з метою застосування понижуючого коефіцієнта, суми виробничих премій, нараховані роботодавцем працівнику після його звільнення, враховуються за той місяць, в якому були відображені такі нарахування в таблиці 1 Додатку 4 до Порядку № 435.