В Богодухівській ОДПІ проведено черговий сеанс «гаряча лінія» на тему: «Порядок застосування РРО» за участю начальника відділу податкового аудиту Богодухівської ОДПІ Валентини Тризни.
Чи скасовано норму щодо зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків? 23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого виключено норму щодо обов’язкового зберігання в Книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) фіскальних звітних чеків суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг через реєстратори розрахункових операцій (РРО).Раніше було передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.Зазначена норма передбачена Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015). Який порядок технічного обслуговування РРО, усунення несправностей та пошкодження засобів контролю? Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому КМУ; У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження необхідно: - письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, - а також протягом двох робочих днів письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це фіскальний орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків. Центри сервісного обслуговування, серед іншого, зобов'язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів. У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО центри зобовязані не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО. За порушення цієї норми до Центрів застосовується фінансові санкції у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015). Який термін використання РРО? Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання. Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015). Перевищення граничних сум готівкових розрахунків передбачає адміністративну відповідальність Відповідальність за порушення готівкових розрахунків визначена у вигляді адміністративної відповідальності посадових осіб суб'єкта господарювання? Ця відповідальність визначена за порушення граничної суми розрахунків готівкою: - підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. гривень; - фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. гривень; - фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. гривень. Відповідальність за порушення вказаних норм передбачена ст. 163 - 15 Кодексу про адміністративні правопорушення, та тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.). Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.). Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 та постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210. Чи повинні платники єдиного податку першої - третьої груп здійснювати розрахунки тільки у грошовій формі? Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Отже, розраховуватися платникам єдиного податку першої - третьої груп необхідно тільки грошовими коштами (бартер, взаєморозрахунки для них є неприйнятними).Разом з тим, платники єдиного податку четвертої групи (на відміну від інших груп) можуть проводити розрахунки також у негрошовій формі. Зазначена норма визначена п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України Які дії платника при несправності РРО? Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування. При виявленні несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, потрібно: • письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування; • протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому cуб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 7 робочих днів (раніше ще було уточнення -72 годин), вимкнення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням резервного РРО. Такі дії платника прописано змінами, які внесені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій». Які відбулися зміни до порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій? Вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 року № 569-VIII, яким внесено зміни до ст. 296.10 ПКУ, зокрема : - реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Звільнено від обов’язку ведення обліку товарних запасів фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (п.12 статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"). Користувачі РРО зобов’язані в разі виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків( п. 16 статті 3 Закону Про РРО); Внесено зміни до п.2 статті 9, а саме, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки застосовуються тільки в разі : - купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; - операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. Підвищено вимоги до центрів сервісного обслуговування, а саме ст. 14 Закону доповнено п.4 «у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операційне пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій». Змінено норми відповідальності за порушення норм Закону Про РРО( п.1 статті 17), а саме, за невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, відповідальність за перше порушення 1 грн., за кожне наступне порушення 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). Норма щодо застосування штрафу у п’ятикратному розмірі від вартості проданих товарів скасована. Виключено нору (п.4 статті 17) щодо застосування штрафу у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, та п.5 статті 17 щодо штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі якщо контрольну стрічку не збережено протягом трьох років. До центрів сервісного обслуговування будуть застосовуватись контролюючими органами штрафні санкціїза незабезпечення гарантійного ремонту РРО у строки, та не введення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного реєстратора розрахункових операцій - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року". До 1 липня звільнено від штрафних санкцій за порушення Закону Про РРО, суб’єктів господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку та при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції). Якщо такі СГД заключать договори на постачання РРО, включених до Державного реєстру, і введуть в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року, то штрафні санкції за такі порушення в період з 01.07.2015 по 01.01.2016 року застосовуватись не будуть (пункт 9 розділу II "Прикінцеві положення").
