Днями у Богодухівській ОДПІ проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації Податкового кодексу України, що стосуються оподаткування юридичних осіб, електронного адміністрування ПДВ». В. о. начальника Наталія Костенко відповідала на запитання громадян. Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення сеансу телефонного зв‘язку «гаряча лінія»:

Чи має право на формування податкового кредиту платник ПДВ, який перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, бо втрачене) майно такої особи? Відповідь: У разі, якщо платник ПДВ перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, втрачене) майно такої особи, то оскільки таке перерахування коштів не пов’язане з придбанням товарів (послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, право на віднесення сум податку до податкового кредиту не виникає. Чи відображаються резидентом в податковій декларації з ПДВ операції з постачання ним послуг нерезиденту, місце постачання яких визначається за межами митної території України? Відповідь: Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ. При цьому пп. 5 п. 3 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, визначено, що у рядку 4 розділу І податкової декларації з ПДВ вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до п. 186.2, п. 186.3 ст. 186 ПКУ. Рядок 4 може заповнюватись лише у декларації 0110. У деклараціях 0121 - 0123/0130 рядок 4 не заповнюється, оскільки місцем постачання сільськогосподарських послуг, що є результатом провадження діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та які надаються безпосередньо платником податку - суб’єктом такого спеціального режиму, є митна територія України. Чи необхідно покупцю здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання дебіторської заборгованості за перерахованою попередньою (авансовою) оплатою за товари/послуги, за якою минув термін позовної давності, але товари/послуги фактично так і не отримано? Відповідь: У випадку, якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий платник податку (покупець) при списанні дебіторської заборгованості зобов’язаний самостійно зменшити раніше сформований ним податковий кредит за такою операцією на підставі бухгалтерської довідки. В податковій декларації з ПДВ операція зі зменшення податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, відображається у рядку 16.1 з обов’язковим поданням додатка 1 до податкової декларації з ПДВ. Яку податкову декларацію з плати за землю та у які строки повинна подати юридична особа у разі переходу протягом року із загальної системи оподаткування на спрощену або зі спрощеної на загальну систему оподаткування? Відповідь: Якщо юридична особа, яка в установлені строки подала річну податкову декларацію з плати за землю, приймає рішення про перехід у поточному році з загальної системи на спрощену систему оподаткування, то така особа повинна подати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування. Якщо юридична особа – платник єдиного податку протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов’язана сплачувати земельний податок з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, звітну податкову декларацію з плати за землю (на поточний рік або щомісяця) відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки. Чи передбачена відповідальність платників податку на прибуток за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності та чи складають контролюючі органи протоколи про адміністративні правопорушення? Відповідь: До платників податків у випадку неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності передбачено адміністративну відповідальність. Органи державного фінансового контролю мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності. Яка відповідальність передбачена у разі несвоєчасного повернення юридичною особою невикористаного залишку готівкової іноземної валюти на власний поточний рахунок? Відповідь: Відповідно до п. 2.1 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджених Постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. № 200, резиденти - юридичні особи і фізичні особи - підприємці (далі - юридичні особи - резиденти) та іноземні представництва мають право використовувати з поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном). Невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, що була отримана юридичною особою - резидентом або іноземним представництвом з поточного рахунку в іноземній валюті для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон та/або на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, підлягає зарахуванню безпосередньо на поточний рахунок в іноземній валюті юридичної особи - резидента або іноземного представництва в уповноваженому банку України протягом п’яти банківських днів з часу його оприбуткування до каси юридичної особи - резидента або іноземного представництва (п. 8.4 Правил № 200). При цьому п. 8.14 Правил № 200 передбачено, що готівкова іноземна валюта, що отримана юридичними особами - резидентами та іноземними представництвами з власних поточних рахунків в іноземній валюті, відкритих в уповноважених банках, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. Отже, невикористаний залишок готівкової іноземної валюти підлягає зарахуванню безпосередньо на поточний рахунок в іноземній валюті юридичної особи – резидента або іноземного представництва в уповноваженому банку України протягом п’яти банківських днів з часу його оприбуткування до каси підприємства. Під оприбуткуванням готівки, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, слід розуміти проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Відповідно до ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X за приховування в обліку валютних та інших доходів та порушення правил ведення касових операцій посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених вище правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у разі не повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти на поточний рахунок юридичної особи, протягом п’яти банківських днів з часу її оприбуткування, до посадових осіб підприємства застосовується адміністративна відповідальність.