На сьогодні досить поширеною є проблема списання банками боргу, що виник від взятого і своєчасно не сплаченого (або сплаченого не в повному обсязі) кредиту фізичними особами. Мова йде про анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), які були нараховані у результаті порушення термінів сплати.

На перший погляд, здавалося б усе чудово, адже банк вирішив піти на зустріч безнадійному боржнику та списав заборгованість (повністю чи частково) і таким чином не має більше претензій до фізичної особи. В Богодухівській ОДПІ акцентують увагу на тому, що за так званим «прощенням боргу» криється сплата податку, тому що анульована банком сума вважається доходом, отриманим платником податку. І платнику у подальшому доведеться ще сплатити податок у розмірі 15 або 17 % (залежно від суми) з суми, яка була прощена банком. Відповідно до положень Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний офіційно повідомити платника податку - боржника прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Екс-боржник самостійно сплачує податок з такого доходу та відображає його у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів ( п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).