Державна фіскальна служба України у листі від 28.09.2015р. №9062/Б/99–99–17–02–02–14 роз’яснила, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.

Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг). Про призначення рахунка – фактури неодноразово надавав роз’яснення Мінфін у листах від 27.11.2006р. №31–34000–20–23/25136, від 09.07.2007р. №31–34000-20/23–4579/4800 та від 30.05.2011р. №31–08410-07–27/13794.