Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. При цьому підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (ст. 288 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку). Зазначена преференція не стосується земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п.297.1 ст. 297 ПКУ). Суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.