Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно доЗакону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Згідно з ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41% визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди. Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів. Іншого Законом № 2464 не передбачено. Враховуючи зазначене, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників-інвалідів у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.