Нещодавно у Богодухівській ОДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» із в.о. начальника Наталією Костенко на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2015 році. Право громадян на застосування податкової знижки та податкові зміни у 2016 році».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку: Онукою отримано у спадщину будинок від бабусі. Чи необхідно сплачувати податки та подавати декларацію? Так, потрібно. Визначення термінів, що вживаються для цілей оподаткування, встановлено ст. 14 Податкового кодексу, пп 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 якого передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступень споріднення. Отримання спадщини за правом представлення від бабусі у розумінні цього Кодексу є успадкування спадкоємцем, який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто такі операції оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 167.2 Кодексу (5%) та військовим збором (1,5%) (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 та пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу). Водночас якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем-нерезидентом, ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу (у 2015 р. — 15/20%). При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. За якою податковою адресою подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації фізичну особу знято з реєстрації за однією адресою та не зареєстровано за іншою? Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 45.1 ст. 45 цього Кодексу передбачено, що платник податків — фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце його проживання, за яким він береться на облік як платник у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Фізичні особи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженим наказом Міндоходів України від 10.12.2013 р. №779. Відповідно до п. 1 розділу IX цього наказу фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР або №5ДРП (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) відповідно. Крім того, ст. 6 Закону України від 11.12.2003 р. №1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою. Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню? Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі отримання громадянами: - окремих доходів, з яких при нарахуванні або виплаті протягом 2015 року податок на доходи фізичних осіб не утримувався; - доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад: дохід від надання в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, власного рухомого чи нерухомого майна; доходи від репетиторської діяльності; доходи від продажу (обміну) власного майна; доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції фізичним особам тощо); - спадщини (подарунка), які підлягають оподаткуванню за ставкою, іншою, ніж нульова (отриманими від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення); - доходів від продажу інвестиційних активів, якщо їх вартість у 2015 році перевищує 1710 гривень; - іноземні доходи. - доходів від двох і більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих такими податковими агентами протягом 2015 року перевищила 146160 гривень; - нецільової благодійної допомоги, якщо її загальна сума у 2015 році перевищувала 1710 гривень. Податковий агент утримував, але не перераховував ПДФО до бюджету. Чи має право фізична особа на податкову знижку? Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом. Тобто, якщо податковий агент утримував, але не перераховував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку. Які нововведення щодо ЄСВ з 1 січня 2016 року? Перш за все: загальна ставка нарахування ЄСВ змінена до 22% (тепер - без класів ризику), немає 3,6% відрахувань із зарплати працівників, збільшено максимальну базу нарахування ЄСВ, тепер вона складає 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. ЄСВ нараховується лише на в межах максимальної бази нарахування. Якщо сума заробітної плати перевищує цю суму, то ЄСВ платимо лише з максимальної бази. З 1.01.2016 ця сума складає 33250, тобто максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити підприємству складатиме 7315 гривень. В тому випадку, якщо база нарахування ЄСВ меншою ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховуватиметься із розміру мінімальної заробітної плати (примітка: при нарахуванні заробітної плати фізичним особам які працюють за сумісництвом ЄСВ нараховувати потрібно із реального розміру заробітної плати, навіть якщо він нижчий за мінімальну заробітну плату). Мінімальний страховий внесок ЄСВ складає з 0.01.2016 року 303 грн. 16 коп. Які потрібно документи для підтвердження витрат, щоб отримати право на податкову знижку? До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: - квитанціями; - платіжними дорученнями; - фіскальними або товарними чеками; - прибутковими касовими ордерами; - меморіальними ордерами тощо; Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним. Я підприємець на зальній системі оподаткування. Який граничний термін подання звітності по ЄСВ за 2016 рік? Граничний термін подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску та сплати єдиного внеску за себе фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за рік – 9 лютого. Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день. Чи можна подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді та яким чином? В електронній формі платники податків можуть подати податкову декларацію до фіскальних органів засобами електронної пошти через Інформаційний портал ДФС. Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) платнику податків необхідно: 1. Отримати електронний цифровий підпис, який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС; 2. Завантажити з сайту Акредитованого центру сертифікації ключів програмне забезпечення - «Програмний комплекс користувача ЦСК». Встановити програмне забезпечення на персональному комп’ютері та виконати необхідні налаштування допоможе інструкція користувача. 3. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу. Детальніше про подання звітності в електронному вигляді можна дізнатися на веб-порталі ДФС (http:// sfs.gov.ua) або в Акредитованому центрі. Де можна ознайомитися з інструкцією по заповненню декларації про майновий стан і доходи? Форма декларації про майновий стан і доходи та інструкція по її заповненню затверджена наказом Міністерсва фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи». Ознайомитись з інструкцією по заповненню декларації можна дізнатися за посиланням http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/. Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками річної декларації про майновий стан і доходи? Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із Податковим кодексом України. Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.