В Богодухівській ОДПІ днями було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації в оподаткуванні. Звернення громадян та доступ до публічної інформації». На питання відповідала перший заступник начальника Костенко Наталія

Чи повинен суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування) здійснювати реалізацію продукції власного виробництва в кіоску, палатках, павільйонах, приміщення контейнерного типу та магазинах на території ринку із застосуванням РРО ? При реалізації продукції власного виробництва на ринках через розташовані на їх території - магазини, кіоски, палатки, павільйони, приміщення контейнерного типу, застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. Чи застосовують фізичні особи-підприємці платники єдиного податку при здійсненні діяльності РРО? Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій”. Усі інші мають застосовувати. Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності: - для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015; - для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016. Чи передбачено подання уточнюючого «Звіту про використання РРО та КОРО (РК)»? Оскільки «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» не відноситься до податкової звітності в розумінні норм Податкового кодексу України, то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено. Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі пива безалкогольного? Операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються. Який порядок та терміни сплати акцизного податку при реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів? Відповідно п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, – є дата надходження оплати за проданий товар. Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період. Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів. Чи мають право контролюючі органи надавати третім особам інформацію стосовно суб’єктів господарювання та громадян (у т.ч. як «публічну інформацію»)? Контролюючі органи згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений Законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України. Згідно з нормами Податкового кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Чи може бути надана на запит інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, інші виплати з бюджету конкретному працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування? Інформація про заробітну плату та інші виплати працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування є інформацією про фізичну особу. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України така інформація не є конфіденційною, оскільки стосується здійснення посадових чи служ¬бових обов'язків особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функ¬цій держави або місцевого самоврядування. Це підтверджується також положеннями декількох законів. Закон України «Про доступ до публічної інформації» забороняє обмежувати доступ до інформації про роз¬порядження бюджетними коштами. Заробітна плата та інші виплати (премії, матеріальна допомога тощо) посадовим та службовим особам є витратами з бюджету. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встанов¬лені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених у пункті 7 примітки додатку до цього Закону. Яким чином має надаватися відповідь на усний запит? Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова (навіть часткова) у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду за¬питу до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв'язку з обставинами непереборної сили. Також письмова відповідь потрібна в разі необхідності оплати копіювання і друку до¬кументів при наданні інформації на запит. Адже технічно складно буде точно передати по телефону всі банківські реквізити рахунку для внесення такої плати. Можливо також надіслати повідомлення про необхідність оплати, із зазначенням відповідних реквізитів, електронною поштою. Щодо інших випадків Закон не вимагає обов'язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації). Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитува¬ча. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках: відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні; нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту; нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту; запитувач наполягає на такій формі відповіді. Які вимоги до оформлення письмових звернень, які адресуються контролюючим органам від платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців) або громадян? Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України „Про звернення громадян”. Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції. У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо. Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних? Пунктом 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України (з урахуванням внесених змін) передбачені штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у таких розмірах: - 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі накладні та розрахунки коригування підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ. Пунктом 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року.