Ведення ділових відносин в умовах сьогодення вимагає використання електронного цифрового підпису. Це прискорює проведення численних комерційних операцій, виключає необхідність додаткового відвідування органів фіскальної служби та інших контролюючих органів, тому що документи, підписані електронним цифровим підписом, можуть бути передані до місця призначення за лічені секунди.
Електронний цифровий підпис (ЕЦП) накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. За правовим статусом він прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Особистий ключ електронного цифрового підпису – унікальна послідовність символів, призначена для накладання ЕЦП на електронні документи, яка записується на електронний носій інформації клієнта. Посилений сертифікат ключа – документ, що засвідчує чинність і належність відкритого ключа саме Вам.
Заявник на отримання ключа ЕЦП може бути представлений довіреною особою, якщо немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (п. 5.1 Регламенту АЦСК ІДД ДФС). У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.
Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.
Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
Користувачам зареєстрованих і введених в експлуатацію до 1 січня цього року електронних контрольно-касових апаратів, які подають у фіскальні органи тільки інформацію про об'єм розрахункових операцій (Z-звіти), був встановлений перехідний період (протягом року) для доопрацювання або заміни касової техніки. Тому до 1 січня 2016 року такі РРО мають бути доопрацьовані або замінені на такі, що створюють контрольну стрічку в електронному вигляді.
Якщо контрольна стрічка не буде надрукована або не створена в електронній формі, або виявлені спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі за це передбачена відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тож краще не наражати себе на штрафні санкції і привести реєстратори розрахункових операцій у відповідність до законодавства.
При наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у яких при проведенні розрахунків здійснюється оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, мають застосовуватися реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.
Обов’язкове застосування РРО і для підприємств, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо). Це сприяє захисту прав споживачів при отриманні недоброякісних послуг, унеможливлює обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечує належний контроль обігу готівки.
Розширення сфери застосування РРО передбачено змінами до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.
Державна фіскальна служба України з метою роз’яснення норм Закону України від 08 липня 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» інформує щодо розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування державних нотаріусів державних нотаріальних контор.
Стаття 4 Закону №2464 визначає, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі - роботодавці).
Платниками єдиного внеску є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.
Для роботодавців базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 - ВР «Про оплату праці»).
Стаття 8 Закону №2464 визначає розмір єдиного внеску для кожної категорії платників.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім осіб, зазначених у частині десятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом І частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини 9 статті 8 Закону №2464 для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, згідно із Законом України від 16 грудня 1993року №3723-ХІI «Про державну службу», встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Частиною другою статті 2 Закону № 2464 визначено, що виключно Законом № 2464 визначається, зокрема, розмір єдиного внеску.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 01 жовтня 2008р. №614-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» встановлено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.
Отже, з урахуванням норм Закону №614, відповідно до частини 9 статті 8 Закону № 2464, розмір утримань єдиного внеску із заробітної плати державних нотаріусів державних нотаріальних контор становить 6,1 відсотка.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723.
Враховуючи норми частини другої статті 2 Закону № 2464, перегляд розміру утримань єдиного внеску із заробітної плати платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України №3723, у тому числі, державних нотаріусів державних нотаріальних контор, можливе лише шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464.
Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності 25 листопада 2015 року наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503 (далі – Порядок) та опублікованим 25.09.2015 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 74.
Порядок розроблено з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 квітня 2015 року № 344-VIIІ «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» та забезпечення реалізації норм статі 69 розділу ІІ Податкового кодексу України.
У зв’язку із набранням чинності цим Порядком Державною фіскальною службою України внесено зміни до функціонуючого програмного забезпечення Єдиного вікна подання електронної звітності в частині обміну інформацією в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку між ДФС України та фінансовими установами.
У разі надходження файла повідомлень, який містить повідомлення про відкриття рахунка платника податків у фінансовій установі, прийняте ДФС до оброблення, надається відповідь у вигляді пакета файлів (ZIP-архів), що містить файл-відповідь та квитанцію про приймання до оброблення файла повідомлень.
З 25 листопада 2015 року втрачає чинність Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 № 853 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2014 за № 121/24898.
