Сьогодні в новостійній програмі «АТН» вийде сюжет, присвячений незаконній торгівлі паливними матеріалами та боротьбі правоохоронних органів з цим негативним явищем.
В якості «митного експерта» виступить Сергій Гриценко - начальник управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС.
В своєму інтерв’ю журналістам посадовець, зокрема, розповів, що за останній час на митних постах Харківщини було виявлено та затримано близько 10 тонн палива, які громадяни намагалися незаконно ввезти на територію України. До перевізників застосовано адміністративне покарання, товар та авто – конфісковані.
В той же час, Сергій Гриценко підкреслив, що для результативної боротьби з незаконною торгівлею паливом необхідна консолідація зусиль правоохоронних органів та небайдужих громадян.
Тільки в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на кінець листопада 2015 року нараховується 138 суб’єктів господарювання, які перейшли на облік із зони АТО. Вони завжди отримують консультаційну допомогу та практичні поради в рамках дотримання діючого законодавства за місцем свого нового розташування.
Так днями в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Вікторія Грушева зустрілась з представниками підприємства із зони АТО, яке наприкінці минулого року перейшло на облік з м. Луганська до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
На той час підприємство мало податковий борг. Після проведення певних процедур передбачених законодавством (підтверджено наявність обставин непереборної сили, які спричинили виникнення боргу), ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято рішення щодо списання штрафних санкцій та пені. І у 2015 році це підприємство є одним із сумлінних платників податків.
В ході заходу також були знайдені спільні рішення щодо подальшої діяльності зазначеного суб’єкту підприємницької діяльності та розвитку партнерських стосунків.
«Ми завжди підтримуємо ініціативу підприємств, які бажають розвивати свій бізнес у нашому регіон, та готові надавати практичну допомогу», - підкреслила Вікторія Грушева наприкінці зустрічі.
Відповідно до п.102.2. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право нарахувати грошове зобов’язання або розпочати справу щодо стягнення податку без дотримання строків давності (1095 днів), якщо податкова декларація за період, у якому виникло податкове зобов’язання, не була надана.
До територіального органу ДФС у Харківській області надійшло повідомлення, що між громадянином Ч та громадянином Є було укладено договір позики грошових коштів. Згідно з цим договором громадянин Ч сплачував суму займу та виплату «процентів» за борговими зобов’язаннями. Загальна сума отриманих громадянином Є «процентів» становила близько 600 тис. доларів США, 7,3 тис. Євро та понад 152 тис. грн. і підлягала обов’язковому декларуванню.
При цьому, сума податку на доходи з фізичних осіб, яка не була нарахована та не сплачена до бюджету за 2005 – 2009 рр., становить 501,9 тис. грн.
Зі слів начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС області Олексія Гавриленко, з метою залучення до процесу декларування триває аналіз наявної інформації щодо громадян, які мали незначні доходи і при цьому робили значні внески в інвестиційні активи, придбали елітні транспортні засоби та нерухомість тощо.
Під час проведення планової документальної перевірки одного з харківських підприємств співробітники фіскальної служби області встановили факт продажу 100% частки у статутному капіталі громадянину – нерезиденту України.
Після цього, новий власник підприємства отримав дивіденди. Однак, сплатити з них податок на прибуток він «забув». Це призвело до того, що до бюджету України не надійшло 673,5 тис.грн.
За словами начальника управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Харківській області Сергія Благого, сьогодні службою приділяється особлива увага ефективному виконанню контрольної функції. Так, кількість перевірок підприємств із року в рік зменшується, однак їх якість покращується. Сприяє цьому – системна аналітична робота, наявність електронних баз даних та професіоналізм фахівців.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) та Законом України від 01 липня 2015 року № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Закон № 569) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО).
Метою змін до Кодексу та Закону про РРО є удосконалення механізму їх застосування та запобігання можливим порушенням з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).
У зв’язку із поширенням застосування програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС) (у тому числі не тільки для переказу готівкових коштів, а також і для оплати товарів, послуг) та забезпеченням контролю за готівковим обігом внесені зміни до абзацу першого статті 3 Закону про РРО, у відповідності до яких реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) мають застосовуватися при прийманні готівки для подальшого її переказу, у тому числі із застосуванням ПТКС.
Тобто, з 01.01.2015 суб’єкти господарювання, які використовують ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги), повинні видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек).
Далі, із Закону про РРО виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Тепер, у відповідності до пункту 2 статті 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, необхідністю захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги) і створення можливості звернення до судових органів для захисту прав та унеможливленням обігу контрафактних та контрабандних товарів.
До пункту 1 статті 9 Закону про РРО внесені зміни, які стосуються обов’язкового застосування РРО при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, яким раніше було дозволено проводити розрахунки у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
У зв’язку з цим розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо), що також сприятиме захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки.
Таким чином, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.
Пунктом 2 статті 9 Закону про РРО встановлено, що РРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з купівлі – продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно- технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Отже, РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі- продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням ПТКС (з обов’язковим дотриманням вимог статті 3 цього Закону).
У відповідності до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону про РРО з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно- касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.
Таким чином, зазначеними нормами встановлено, що користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року електронних контрольно-касових апаратів, які подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період до 1 січня 2016 року для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
Необхідно врахувати, що у відповідності до пункту 9 Прикінцевих положень Закону про РРО тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону:
суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) - до 1 липня 2015 року.
При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року;
Суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування - до 1 січня 2016 року.
Отже, вказані суб’єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону до 01.01.2016, що надає їм певний час і можливість зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.
